«Я – біла ворона, і цим пишаюсь, що не така, як «запліснявілі вчителиці на педагогічних полицях»». Інтерв’ю з Тетяною Бутурлим
Тетяна Бутурлим – кандидат педагогічних наук, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, учитель-інноватор, викладач української мови та літератури, півфіналістка Національної освітньої премії «Global Teacher Prize Ukraine» (2017 р., 2018 р., 2021 р.). У розмові педагогиня розповіла про шлях до успіху, інноваційні прийоми викладання та самовдосконалення сучасного вчителя, особливості надання освітніх послуг під час пандемії.
Про цю професію мріяла з дитинства: була вчителькою, коли гралася в пісочку
Професія вчителя особлива, адже вона не обмежується робочим часом, а забирає години спілкування з друзями, рідними. Пишаюся тим, що я – Учитель! Своє серце та свою енергію віддаю дітям! Не шкодую на роботу ні сил, ні здоров’я, адже це та діяльність, яка приносить мені задоволення. Я вчитель-інноватор, підприємець, організатор освітніх заходів, науковець тощо. Моя мета як педагога – трансформувати сучасну систему освіти, зробити її більш якісною й доступною; навчити учнів цікавих прийомів сприймання, розуміння, запам’ятовування, узагальнення та відтворення вивченого матеріалу. Намагаюся реформувати методику навчання та виховання сучасної молоді, підштовхую до цього багатьох, надихаю, окрилюю. Про цю професію мріяла з дитинства: була вчителькою, коли гралася в пісочку, учила свою меншу сестру читати, писати, рахувати, перевіряла всі її д.з., інколи проводила уроки мови чи літератури в школі. Коли була навчальна практика в університеті, то проходила її в рідній сільській школі (хоч могла її не проходити, бо мама – директор). Усі дивувалися, навіщо я «парюсь», але мені важливо було отримати досвід. Практика в магістратурі теж була цікавою: я була на 9 місяці вагітності, але тиждень здійснювала спостереження, 3 тижні проводила заняття з укр. літ, навіть відкритий вих. захід, а через тиждень народила свого сина Андрія. Ну а минулого року, 6 вересня 2020 р., провівши 4 уроки з учнями своєї “Школи успіху”, пішла в лікарню – наступного дня народила Кароліну, потаємну 10-річну мрію. Жодного дня вагітності я не відпочивала, а працювала: проводила вебінари, онлайн-курси, готувала 140 онлайн-уроків для “Атмосферної школи”, займалася з учнями, готувала сина до ЗНО. Так знущається над собою лише та педагогиня, що не уявляє свого життя без роботи, бо її професія окрилює, надихає, додає сил. Ця робота не приносить значного матеріального задоволення, лише моральне, якщо по-справжньому любити свою професію й дивитися крізь пальці на заздрість, образи, конфлікти.
Намагаюся трансформувати освітній процес і підштовхую до цього багатьох
Опанувавши комп'ютер, я розробила до кожного уроку презентацію. Із розвитком цифрових технологій одна з перших опанувала онлайн-ресурси та активно впродавджувала у своїй діяльності. Демонструючи цікаві онлайн-ігри, вправи, тести, спонукала учнів до створення власних вправ. Таким чином, ліцеїсти після 2-річної співпраці підвищували не лише рівень знань та вмінь з укр. мови та літ., а й рівень цифрової компетентності. Щороку розробляю нові авторські методики, спрямовані на формування успішної особистості, удосконалень практичних філологічних умінь учнів. Нині маю таких до 500. Я унікальна, тому що мої уроки не такі, як у всіх, мої майстер-класи та вебінари абсолютно авторські, не повторюю когось, а розробляю своє, щороку придумую та успішно втілюю у життя 1-2 освітні проєкти, серед яких багато здійснено на благодійній основі.
Підвищую професійну кваліфікацію освітян шляхом проведення авторських вебінарів, онлайн-курсів, реалізації власних онлайн-проєктів. Своєю невтомною працею довела, що створений мною освітній центр «Школа успіху» – це бренд, знак якості.
Професійне вигорання – можливість відкрити нове дихання
В освіті я з 2005 р., однак за 16 років встигла захистити кандидатську дисертацію, народити двох дітей (паралельно з навчанням та роботою), створити власний освітній бізнес, об’єднати однодумців у фейсбук-спільності «Цікавинки на урок» та багато чого іншого.
Випадки професійного вигорання, звичайно, були. Однак, психологічні знання допомагали мені вчасно зупинитися й перезавантажитися. Найкраще допомагає 5-денний відпочинок на морі чи в горах (двічі на рік) або спілкування з друзями в неформальній обстановці.
Не уявляю свого життя в стані стагнації
Я ніколи не зупиняюся на досягнутому: щодня, щогодини займаюся саморозвитком і ділюся своїми вміннями з учителями та учнями. А наполеглива праця завжди отримує похвалу й нагороду. Займаюся самоосвітою: опановую нові онлайн-сервіси, техніки й навчаю цього освітян з різних куточків України. Протягом 2 років я, як ФОП, суб'єкт підвищення кваліфікації, видала вчителям, що прагнуть професійного розвитку, близько 1000 сертифікатів. Улітку брала участь у проєкті "Мій освітній стартап". Після успішного завершення курсу була запрошена до викладацького складу "ЕдКемп-Академії". Не уявляю свого життя в стані стагнації. Я асоціюю себе з енергією, рухом, прогресом, позитивними змінами, реформуванням системи освіти.
Розвиток цифрових технологій долає бар’єри карантину
До дистанційного навчання була абсолютно готова, бо досконало володію онлайн-технологіями. Проводила уроки в Google Meet, Zoom, eTutorium, Discord. Карантин, навпаки, допоміг розширити сфери діяльності: окрім підготовки учнів до ЗНО, ДПА, почала готувати дітей до школи та підвищувати кваліфікацію освітян, проводячи вебінари та онлайн-курси.
Які поради можете дати молодому поколінню?
Шановне покоління Z та А! Будь ласка, відмовтеся від традиційних підходів у будь-якій сфері діяльності! Зробіть життя ваших дітей, онуків, правнуків цікавим та незвичайним! Змінюючись, ви трансфомуєте світ на краще!
