Школа успіху: червня 2022

27.06.22

Про "Школу успіху" в ЗМІ

https://nizhyn.city/articles/221241/pro-osvitnij-front-nizhinskoi-shkoli-uspihu?fbclid=IwAR1yCA34yeeT7_CAp326MnJGTMq253zRIg35MMBd2N7nF-wsdBSKbRaBTY4

ОСВІТНІЙ ФРОНТ «ШКОЛИ УСПІХУ»

ОСВІТНІЙ ФРОНТ «ШКОЛИ УСПІХУ»

ОЦ «Школа успіху», зокрема її директорка Тетяна Бутурлим, упевнено тримає освітній фронт. У складній соціально-політичній, психологічній ситуації підтримує учнів та учениць, педагогів та педагогинь з різних куточків України.

Для дітей війни було реалізовано два всеукраїнські благодійні проєкти. Мета онлайн-заходу «Патріотичний урок української мови» (31.05.22-02.06.22) – удосконалення мовленнєвих, інформаційно-цифрових компетентностей, підвищення рівня загальнокультурної грамотності учнів, виховання любові до Батьківщини, стійкої громадської позиції, уміння аналізувати соціально-політичну, культурну ситуацію країни в умовах війни. У проєкті взяли участь 15 учнів із різних областей України: Київщини, Чернігівщини, Житомирщини, Одещини, Івано-Франківщини, Львівщини, Херсонщини, Волині. Для учасників та учасниць проведено три здвоєні заняття з теми «Повторення лексикології». Кожен урок мав певну соціокультурну змістову лінію: «Власне українські й запозичені слова» («Як світова fashion-індустрія підтримує Україну?»), «Пряме й переносне значення слова. Тропи» («Україна у світовому медіапросторі»), «Лексичні помилки («Україна у світовому художньому мистецтві»)». Переглянути світлини й заняття, створені з любов’ю до учнів, України та своєї професії, можна на сайті ОЦ «Школа успіху»: https://school-of-success-2020.pp.ua/ Відеозаписи цих уроків і технологічні картки, презентації до них були представлені у фіналі Всеукраїнського освітньо-методологічного відбору «РодовідУчитель – 2022».

Інший Усеукраїнський благодійний проєкт «Вивчаймо орфографію разом» (6-17 квітня 2022 р.) мав на меті психологічну підтримку дітей війни та вдосконалення знань, умінь із теми «Орфографія». Для близько 100 дітей проведено 12 уроків української мови. Записи занять та світлини можна переглянути на сторінці сайту «Школи успіху» https://school-of-success-2020.pp.ua/?page_id=3632

Учителі України протягом квітня-червня освітяни мали можливість безкоштовно відвідати 8 вебінарів від «Школи успіху» (спікерки – Тетяна Бутурлим та Наталія Немировська). Метою таких онлайн-заходів – підвищення рівня кваліфікації вчителів щодо методики викладання української мови та літератури в 5 класі НУШ, здійснення психологічного супроводу учнів / учениць.

25-26 червня 2022 року Освітній центр «Школа успіху» реалізував унікальний онлайн-проєкт міжнародного рівня – WEPIE-event «Інноваційні практики у світовому освітньому процесі: навчання без кордонів» для освітян, що працюють за покликом душі й серця. W – world; E – education; P – practice; I – innovation; E – experience. Мета заходу – обмін досвідом, як учителі та вчительки в умовах війни продовжують працювати, реалізувати свої унікальні ідеї; підтримка укріаїнців, що перебувають на території України або за кордоном; збір коштів на потреби Збройних сил України.

Ініціаторкою, координаторкою міжнародного благодійного проєкту є Тетяна Бутурлим. Разом із Ріммою Максимовою, яка допомагала в організації заходу, було проведено дводенний інтенсив для освітян України та зарубіжжя. У міжнародному благодійному проєкті узяли участь 47 учасників та 21 спікер та спікерка (учителі, викладачі, директори / директорки закладів освіти, освітніх центрів, громадські діячі, приватні підприємці України та педагоги / педагогині, що нині перебувають за кордоном – у Польщі, Латвії, Литві, Канаді, Італії, Іраку, Нідерландах, Німеччині, Республіці Кіпр).

Формат виступів незвичайний – красномовний виступ у стилі ТЕD. Спікери та спікерки вперше опанували такий вид промови.

Особливості ТЕD-виступу:

ü Цікава тема.

ü Структурованість виступу: вступ – основна частина (3 основні послання авдиторії) – висновок.

ü Лаконізм.

ü Чітке формулювання тези.

ü Наведення конкретних аргументів (аргументи слід наводити поступово, один за одним).

ü Аналіз проблеми.

ü Спонукання слухачів до роздумів (відповісти питання), активної роботи (виконати мінізавдання).

ü Наведення статистичних даних.

ü Зв’язок з авдиторією (зоровий контакт, гумор, чуттєвість).

ü Щирість, відкритість.

ü Оратор не має показати, що він знає більше, навпаки – розпалити цікавість.

ü Сторітелінг: героєм має бути особа, якій авдиторія буде співпереживати; драматизм (інтрига, цікавість); правильний рівень деталізації; розв’язка, яка задовольнить авдиторію (смішна, хвилююча, така, що відкриває смисл).

ü Переконання: мета будь-якого публічного виступу – змінити щось у свідомості слухачів, тому потрібно переконати їх у своїй правоті засобами експресивності виступу, візуалізації, аргументації.

ü Використання прикладів із власного досвіду чи прикладів з історії людства.

ü Слайди презентації мають містити лише опорні картинки / світлини, фрази, відео, аудіо, графіку, що відповідають концепції виступу.

ü Кількість слів у виступі – близько 3000.

ü Остання фраза має закарбуватися в пам’яті слухачів.

ü Оригінальність.

ü Вільне володіння текстом.

Були представлені такі теми ТЕD-виступів:

² «Яким має бути освітній процес в умовах війни?» (Тетяна Бутурлим, Ніжин, Україна);

² «Воїн світла» – кожен / кожна із нас» (Ольга Петренко, Чернігів, Україна);

² «Психологічні аспекти навчання в умовах війни» (Олександра Руденко, Литва);

² «Створення відеоуроків – виклик дистанційного навчання чи примха сьогодення? (практичні спостереження)» (Антоніна Харитонова, Ніжин, Україна);

² «Використання тьюторських компетентностей в освітньому процесі: розвиток соціально-емоційного інтелекту школярів» (Юлія Гарюнова, Харків, Україна);

² «Навчання українських учнів у польській школі у воєнний час» (Анна Жукова, Польща);

² «Сміємося і вчимося: меми та комікси в навчанні» (Наталія Власова, Дніпро, Україна);

² «Чи варто говорити з дітьми про почуття, або Як навчитись відчувати те, що відчуває інша людина?» (Рімма Максимова, Ніжин, Україна);

² «Практичні поради для онлайн-уроків від тренерки зі швидкочитання» (Марина Річчітеллі, Італія);

² «Чек на 10 млн доларів і щоденник у майбутнє (цікаві ідеї для нової школи)» (Ірина Горобченко, Горішні Плавні, Україна);

² «Як організувати інтелектуальний конкурс чи авторську освітню екскурсію: латвійський досвід в умовах суворих карантинних обмежень» (Марина Вікайне, Латвія);

² «Історія про те, як індивідуальний освітній маршрут може змінити дитину, а в майбутньому – і світ» (Тетяна Соколовська, Київ, Україна);

² «Українські вчителі за кордоном» (Маріанна Климчук, Ірак);

² «Особливості взаємодії практичного психолога та педагога в процесі підтримки життєстійкості останнього» (Світлана Желєзняк, Ніжин, Україна);

² «Креативність − «магія на кінчиках пальців» чи виклик часу? (про важливість формування творчого мислення на уроках словесності)» (Наталія Немировська, Гайсин);

² «Інтеграція українського підходу до навчання першокласників у систему освіти нідерландської початкової школи. Робота з дітьми українських біженців в Нідерландах» (Вікторія Крінс, Нідерланди);

² «Зцілення мистецтвом під час війни: досвід реалізації Міжнародного артпроєкту «Лелеки повертаються» від «Спілки освітян української діаспори» (Алла Гринчук, Республіка Кіпр);

² «Практичні лайфхаки для урізноманітнення уроків» (Юлія Должанська, Харків, Україна);

² «Роль інноваційних технологій у початковій школі» (Віталій Хімінець, Полтавщина);

² «Інтелект-карти як засіб візуалізації дидактичного контенту в освітньому просторі молодшого школяра» (Марія Мережко, Полтавщина);

² «Практичні поради щодо організації волонтерської діяльності в школі» (Юлія Шлапко, Канада).

Організаторки заходу ознайомили учасників WEPIE-event з методикою ТЕD-виступів, лайфхаками вдалої презентації. Також Тетяна Бутурлим провела гру «Вибух мозку», «Україна та світ» та виконала ряд психологічних вправ для освітян.

З програмою WEPIE-event, відеозаписами, фотогалереєю, відгуками освітян можна ознайомитися на сайті «Школи успіху»: https://school-of-success-2020.pp.ua/?page_id=4278

TED-виступ Тетяни Бутурлим
«Якою має бути освіта в сучасних реаліях життя?»

***
У 39 р. несподівано для всіх я народила представницю покоління А – Каролінку. Здійснення давньої мрії перевернуло моє життя з ніг на голову. Складно, цікаво, екстремально... Саме такі кардинальні зрушення відбулися й у системі освіти. Пандемія COVID-19, Російсько-українська війна суттєво вплинули на підходи до організації освітнього процесу в дитячих садочках, школах, ліцеях, ЗВО. Навіть тим, хто ніколи не користувався комп’ютером, довелося навчитися його вмикати й підключатися до ZOOM-конфренції. То якою ж має бути сучасна система освіти тоді, коли за вікном лунають вибухи, сирени?
***
Щоб відповісти на це питання я прочитала багато публікацій, проаналізувала власний педагогічний досвід та провела опитування серед освітян у фейсбук-просторі. У ньому взяли участь 59 осіб із різних куточків України.
***
Звичайно, освіта має бути безкоштовною. Із цим погодилися 78% опитуваних. Однак постає питання: чи може така освіта бути якісною?
На думку Олени Северенчук, очільниці комунікаційного офісу МАН, майбутнє освіти, «залежить від нас і від того, які сенси ми закладемо в поняття «Школа майбутнього». Найуспішніші країни світу давно зрозуміли, що відповідь на виклики цифрової доби може дати лише інноваційна освіта. Тому безкоштовна освіта може бути в майбутньому, якщо вона зазнає кардинальних змін, інакше її просто витіснить приватна. Автори документально-футурологічного серіалу «Dream the Future» впевнені, що до 2050 року дистанційні віртуальні школи зроблять революцію в навчанні.
***
Навчання у форматі онлайн. Більшість учителів уже адаптуватися до умов дистанційного навчання – звідси позитивне ставлення до такого формату освіти в 49% респондентів.
***
Залучення приватних та громадських організацій до освітнього процесу (навчання на аутсорсі) (46% досліджуваних ставиться до цього позитивно).
***
Ідею перетворення шкіл на навчальні хаби 48% опитуваних сприйняли позитивно).
***
Наступний тренд в освіті – домінування індивідуальної та групової роботи з академічних тем (73% досліджуваних позитивно ставлять до цього).
***
Навчання без учителів, індивідуалізація темпу освіти. 78% респондентів висловили позитивне ставлення до впровадження adaptive learning, тобто системи, що дозволяє моделювати всі наступні кроки учнів у навчанні, залежно від раніше вивченого.
***
Навчання в онлайн-спільнотах. Освітні онлайн-платформи дозволяють отримувати потрібні знання в зручний час і в зручному місці. Учитель відіграватиме роль ментора. Так, ще у 2017 р. на онлайн-плантформі Стенфорду «Coursera» («Косера») було відкрито доступ до понад 1500 курсів. Роботодавці вже беруть до уваги сертифікати, отримані по завершенню таких курсів. Ця тенденція суттєво вплине на ринок освіти та конкуренцію на ньому. 81% опитаних позитивно ставляться до цієї ідеї.
***
Стирання меж між формальним та неформальним навчанням, усебічне використання гаджетів, онлайн-технологій. Тренд «Використання чат-ботів у системі освіти» 44% опитаних оцінюють позитивно.
***
Недощавно, у той час як я готувалася до одного з онлайн-курсів, моя 2-річна донечка розмалювала олівцями білосніжні стіни, свої ноги, а потім дібралася й до мого паспорта. Моя реакція... Однак згодом я сприйняла це як прагнення дитини пізнати світ, виразити свої емоції. Головне, що малюнки були кольорові, а не в чорних тонах. Так і в освіті. Ми, учителі, повинні зробити все можливе й неможливе, щоб діти війни бачили світ у яскравих кольорах. Маємо формувати в них віру в себе, бажання жити, творити, надихати! Допоможіть їм пізнати себе, уподобання, здібності, спрямуйте на шлях самовдосконалення!!! А потім покажіть, як можна втілити знання в різних сферах життєдіяльності! І цей учень чи учениця через 10-15 р. скаже вам «Дякую!»
***
Чому Кароліна не хоче слухати про букви, а відразу вимагає працювати з картками, пазлами? Бо вже в цьому віці вона хоче практики, а не теорії. Перетворіть ваші уроки на цікаві практикуми, а не лекції. Учителі не мають бути трансляторами знань, а надихати своїм власним прикладом, спрямовувати учнів на розвиток тих навичок, які знадобляться їм у майбутній професії. На уроках української чи іноземної мови не обов’язково лише готуватися до ЗНО. Навчіть учнів вільно висловлювати власну думку, агрументовано доводити її, виступати з ТЕD-презентацією, генерувати свою ідею, розробляти проєкт для стартапу, сформуйте навички дебатування та ведення дискусії, навчіть прийомам самоконтролю в складних життєвих ситуаціях.
***
Зіставте! У кого буде більший рівень мотивації? В учня, який вивчає орфографію із допомогою плаката, учня, що вивчає його з допомогою підручника, учня, що вивчає абетку з допомогою інтерактивних тренажерів, онлайн-ігор? Звичайно, в останнього буде вищий рівень навчальної мотивації, бо «цифрове» покоління виховується в діджитал-світі.
У зв’язку з глобальною диджиталізацією та цифровізацією світу в покоління Z та A варто розвивати вміння шукати інформацію в інтернеті та аналізувати її відповідно до законів медіаграмотності. На уроках, спецкурсах можуть навчити учнів користуватися різноманітними онлайн-ресурсами, створювати онлайн-тести, ігри, квести, відеоролики. «Coursera» на основі результатів навчання 65 мільйонної авдиторії визначила, що найбільш актуальними для сучасного ринку праці є такі навчики: володіння Excel, проєктний менеджмент, цифровий маркетинг, блокчейн (база даних, що зберігає впорядкований ланцюжок записів), бізнес-аналітика, управління людьми, хмарні технології, кібербезпека, глибинне вивчення даних, веброзробка. Серед європейських Україна посідає останнє місце в рейтингу бізнес-навичок, 4-те місце в технологіях та 29-те в галузі Data Science. Тому вчителям потрібно зробити все можливе, щоб ми піднялися на кілька сходинок уверх.
***
Трасформуйте свої підходи до викладання навчальних дисциплін. Учням ХХІ ст. аж ніяк не цікаві традиційні методи навчання: лекція, бесіда, самостійна робота. У роботі сучасного вчителя мають домінувати технології розвитку критичного мислення, творчої особистості, інтерактивні, ігрові технології, діджитал-технології, на що вказують результати дослідження освітян.
***
Перетворіть заняття на уроки життя. Замість стандартних речень із посібників розгляньте цитати виданих філософів, політиків, науковців, підприємців, проаналізуйте підтекст висловлювань та здійсніть лінгвістичний аналіз речень. Створюйте ситуації, пов’язані з життям, розвивайте в учнів уміння ефективно розв’язати буттєву ситуацію кількома способами. Ваші уроки мають підготувати учнів до самостійного дорослого життя!
***
Розвивайте в учнів ключові компетентності. До кожного уроку розробляйте цікаві неоднотипні завдання, які б сприяли розвитку вміння використовувати знання математики, мови, природничих наук, інформатики, психології в різних життєвих ситуаціях, розвивайте навики спілкування, ведення батлу, дебатів, дискусії, виховуйте ініціативність і підприємливість, патріотизм, повагу до історії та культури України. Навчіть учнів учитися!
***
Розвивайте в учнів «м’які навички», які допоможуть дітям досягти успіху в будь-якій професії!
***
Учасники (-ці) дослідження вказали, що найбільше уваги приділяли розвитку критичного мислення та комунікаційних навичок учнів.
Британські спеціалісти з освіти бачать такий ідеальний портрет сучасного учня: завжди мобільний; співпрацює завжди й з усіма; зростає в соцмережах; навчається скрізь і будь-коли.
***
Для професій майбутнього важливі такі якості: допитливість, ініціативність, наполегливість, витримка, здатність пристосовуватися, лідерські якості, соціальна та культурна обізнаність. Більше уваги досліджувані приділяли розвитку допитливості та ініціативності учнів та учениць.
***
Ефективно використовуйте формувальне оцінювання! До одного з різновидів оцінювання НУШ позитивно ставляться 58% досліджуваних.
Постійно здійснюйте зворотний зв’язок, відстежуйте навчальні досягнення учнів, складайте індивідуальну траєкторію їхнього розвитку. Спонукайте до усвідомлення та подолання помилок, формування практичних умінь! Виховуйте відповідальність до навчання! Не лінуйтеся розробляти та застосовувати у своїй діяльності картки самооцінювання, взаємооцінювання, чек-листи, свідоцтва досягнень! Це мотивує учнів робити крок уперед!
***
Наразі значна частка українців працює без вихідних, шукає роботу чи можливості для допомоги іншим. Утома, роздратування та збудження може погіршити взаємини в колективі, родині та навіть призвести до хвороб, емоційного вигорання. Тому потрібно працювати над собою, щоб не транслювати негативний емоційний стан учням. Вони потребують підтримки, посмішки, поради, а не вчителя / учительку, що не може контролювати себе!
***
Нещодавно у фейсбуці одна з моїх учениць, яка навчалася на достатній рівень, написала: «Ви були моєю улюбленою вчителькою, бо тільки у Вас побачила жагу й любов до своєї професії, нескінченний потік ідей та їх утілення!»
І справді, зразковий вчитель має опанувати мистецтво віддавати знання іншим. «Знання, як і небеса, належать усім. Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого, хто про них просить. Викладання – мистецтво віддавати», – писав Абрахам Гешель. Не консервуйте дорогоцінний досвід, поширюйте його серед інших – і ви самі відчуєте свою значимість та вдячність від тих, хто отримав багаж компетентностей.
***
Річард Генрі Данн зазначав: «Той, хто навчає, повинен завжди продовжувати вчитися сам». Незважаючи на те що я маю науковий ступінь, 17-річний педагогічний стаж, розробляю та проводжу онлайн-курси, майстер-класи, вебінари, тренінги та семінари, реалізую авторські онлайн-проєкти, пишу статті й посібники. Окрім того, систематично підвищую кваліфікацію на різноманітних заходах для освітян як учасниця. Хтось має повноцінний сон та відпочинок, помірний графік роботи, відводить час на спілкування з рідними, я ж інтелектуально працюю 15 годин на добу. Однак маємо пам’ятати, що повноцінний сон – запорука благополуччя, міцного здоров’я та довголіття.
***
Досить часто сучасні освітяни постають перед питанням: «робити чи не робити, брати участь чи не брати участь». Це типовий конфлікт між мотивацією досягнення та мотивацією уникнення. Якщо для особистості важливіше спокійний рівномірний спосіб життя, вона обере 2-ий варіант, якщо ж вона прагне пізнавати нове, отримати максимальне задоволення від процесу роботи та його результату, то, звичайно, без вагань, обере перший варіант. Ота ейфорія, яку переживає педагог / педагогиня кілька секунд після досягнення бажаного результату, коштують надзвичайно багато. Коли я отримую відгуки від колег про високу оцінку моєї діяльності, у мене відкривається нове дихання, виростають крила, з’являється сенс узагалі щось робити на педагогічній ниві. Отже, духовною їжею для освітян, що працюють за покликом серця, є похвала інших.
***
Створіть сприятливий для навчання освітній простір! На стінах, дверях шафах розмістість позитивні афірмації! Беріть участь у конкурсах, вигравайте гранти, допоможіть закладу осучаснити класний кабінет!
***
Віктор Круглов, директор видавництва «Ранок», зазначав: «Якщо нам зараз вдасться щось змінити в українській освіті, через 10–15 років ми побачимо й реальні зміни в економіці держави».
Сучасний учитель, порівняно з учителем ХХ ст., витрачає на професійну діяльність удвічі більше часу, тому що додалася самосвіта щодо використання онлайн-ресурсів, методики викладання в НУШ, застосування формувального оцінювання тощо. То чому ж обсяг заробітної плати вчителя, станом на 2022 р., становить близько 6000-8000 грн. Цих коштів вистачає лише на скромний стіл. А як же обіцяна престижність і високооплачуваність професії, відпочинок на морі, шопінг, оплата комунальних послуг, навчання дітей? Чому ми отримуємо 200 євро, а датчани – більше 6000?
***
Мабуть, українці настільки закомплексовані, що бояться навіть у мріях думати про таку суму. На моє запитання в анкеті «Яка має бути заробітна плата вчителя, що має 18 годин?» більшість відповіли – 30 000 грн, і лише 2 респонденти воліли б отримувати 100 000 грн.
Держава має підтримати прагнення вчителів розвиватися – оплачувати онлайн-курси, освітні подорожі, участь у вебінарах, фестивалях. Арманд Дусе, канадський вчитель, експерт із діджиталізації та інновацій в освіті, зазначав: «Треба інвестувати у майбутнє через інвестиції у вчителів, адже це вони вкладають час і сили в дітей».
***
01.00 ночі. Я готую ТЕD-виступ. Кароліна бігає біля мене, нудиться, бо всі зайняті. Я вмикаю пісню Вєрки Сердючки «Dancing Russia Goodbye». Кароліна активізується, посміхається, танцює. Після слів «Раша гудбай» я дописую висновок. Вимикаю ноутук. Ідемо спати. Так зростає покоління альфа, заради якого ми працюємо творимо й трансформуємо систему освіти. Учитимуть наших дітей та онуків учителі чи роботи? Це питання часу. Але ми вже зараз маємо зробити все можливе, щоб сформувати в учнів ті якості, які допоможуть їм побудути нову Україну – світового лідера!!!